Коли людина прагне виконувати Десять Божих заповідей, хіба така позиція не є законництвом?

На запитання відповідає Ігор Корещук, священнослужитель, доктор теології, автор та ведучий програм на телеканалі «Надія».

Чимало християн бояться говорити про значущість Божого Закону, аби не впасти і законництво.  Але ж послух Законові схвалюється Євангелієм, а законництво однозначно засуджується. Тоді постає резонне запитання: у чому ж полягає різниця між ними?

По-перше: одна справа, коли християнин слухняний Богові та Його Законові, бо вже спасенний благодаттю Христа і не може чинити беззаконня, бо відроджений Духом Святим (Рим. 6:14-15). Зовсім інша, коли християнин вірить у спасіння та оправдання через власні діла Закону і самотужки намагається виконати всі приписи і постанови Божі, сподіваючись у такий спосіб «заробити» вічне життя, — ось це і є законництво (Гал. 2:21).

По-друге: відмінність між дотриманням закону та законництвом полягає ще й у тому, що законник намагається виконати Закон самотужки, без втручання та сили Законодавця. А це просто неможливо! «Тому що тілесні задуми є ворожнеча супроти Бога; бо Законові Божому не підкоряються і, зрештою, не можуть» (Рим. 8:7). Згідно богонатхненного слова апостола Павла, непокора Божому Законові властива невідродженій людині, життя її суперечить справедливим Божим Заповідям. Але силою Христа – можливо жити за Божими заповідями (Єф. 3:20; Кол. 1:10-11).

По-третє:  законництво – це сприйняття Закону розумом без участі серця, тобто без любові. Але ж любов – сутність Закону! Бог не може прийняти  лише релігію розуму, якщо Господня любов не опанувала всім єством людини: її волею, совістю і почуттями. Христос нагадав про цю древню біблійну істину наступними словами: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм» (Матв. 22:37). Тому Христос і апостоли виступають не проти Закону, інакше були би засновниками анархізму та беззаконня, а борються саме проти формалізму та законництва.

Усі 10 заповідей Божого Закону згадуються в Новому Завіті. Христос та Апостоли не говорять про їх зміну чи відміну.

Дослідіть самостійно нижче наведені новозавітні тексти:
ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ У НОВОМУ ЗАВІТІ
Перша заповідь  Матв. 4:10; Дії 14:11-15; 1 Кор. 8:4-6; 1 Тим. 1:17
Друга заповідь  1 Ів. 5:21; Дії 15:20; 17:29; 1 Кор. 6:9; 10:14; 12:2
Третя заповідь  Мт. 5:33-37; 1 Тим. 6:1; Як. 5:12
Четверта заповідь  Лук. 4:16; Мт. 24:20; Мр. 2:27-28; Дії 13:13-14,

Дії 13:42-44; Дії 16:13; Дії 17:2; Дії 18:4, 11; Євр. 4:9

П’ята заповідь  Мт. 19:19; Єф. 6:1-3; Кол. 3:20
Шоста заповідь  Рим. 13:9; Мт. 5:21-22; 19:18; 1 Ів. 3:15; Як. 2:10-11
Сьома заповідь  Мт. 19:18; 1 Кор. 6:9-10; Як. 2:10-11
Восьма заповідь  Рим. 13:9; 1 Кор. 6:9-10; Мт. 19:18
Дев’ята заповідь  Мт. 19:18; Дії 5:3-4; 1 Кор. 6:10; Єф. 4:25; Кол. 3:9
Десята заповідь  Рим. 7:7-8; 13:9; Кол. 3:5; Єф. 5:3.

Отож, не варто плутати законництво з бажанням християнина слідувати Божому законові. Ми не купуємо спасіння ділами Закону, але спасенна людина буде дотримуватися Закону, не ігноруючи жодну із Десяти Божих заповідей.