А хіба, коли змінюється Завіт – не відбувається зміна і Закону? А хіба Голгофа не усунула Закон Десяти заповідей?

На запитання відповідає Ігор Корещук, священнослужитель, доктор теології, автор та ведучий програм на телеканалі «Надія».

Уже за 600 років до народження Христа, була дана пророча обітниця про укладення Нового Завіту (Єр. 31:31-33). Цей уривок цитується у тексті Нового Завіту: «Ось Заповіт, котрого заповідаю домові Ізраїлевому по тих днях, говорить Господь: Вкладу закони Мої в думки їхні, і напишу їх на серцях їхніх, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом» (Євр. 8:10).

Виявляється, що Новий Завіт усунув закон церемоній та жертвоприношень, що збулися у Христі (див. Євр. 9-10 розділи), а Закон Десяти заповідей згідно прочитаного нами  новозавітнього маніфесту,  поміщає глибоко у серце. Серце – давньоєврейською лєв, давньогрецькою карді̀а, значить розум, волю, бажання та емоції.  Бог бажає прописати в новозавітну епоху Свій Закон не просто на скрижалях, чи на християнських відкритках, а глибоко у серці християнина.

Деякі дослідники твердять, що саме Голгофа усунула Божий Моральний Закон, що він був прибитий до хреста Самим Спасителем. Однак подібне твердження, покликане нівелювати значущість Божого Закону, створює серйозну не лише богословську, але й духовну проблему.

Дозвольте пояснити. Найперше поставимо питання: Навіщо помер на Голгофі Христос? Зрозуміло, щоб узяти на Себе беззаконня людей і спасти їх від гріха (див. Іс. 53:5-6). Виникає ще одне питання: Як Господь сьогодні спасатиме від гріха, якщо моральний Божий Закон, котрий вказує на гріх, скасовано й анульовано? В такому разі Христос помер за уявні беззаконня, яких не існує, і спасає від гріха, котрий для новозавітних християн не названий переступом?!

Більше того, якщо б скасуванням Закону  вирішувалася проблема гріха, то для чого тоді, взагалі, було помирати Христові? Хіба ж анулювання Закону не є легшим і простішим шляхом, аніж смерть Божого Сина? Ви бачите, як уміло ворог людських душ розвинув ці пагубні ідеї, щоб знецінити значення жертви Христа?

Чимало християн свідомо чи несвідомо піддалися цим ідеям. Їм здалося, що великим благом було б усунути поняття гріха, оголосивши моральний Закон недійсним. Простіше ж розбити дзеркало, і тоді обличчя здаватиметься чистим, чи не так? Однак в результаті знищення дзеркала Закону духовне лице не стане чистішим, просто людина не бачитиме всю огиду гріха, вірячи міражу й ілюзії, ніби у неї в духовному відношенні все гаразд.

Проте саме розп’яття Христа доводить, що Бог не скасував Моральний Закон. Необхідність у хрещенні показує, що поняття беззаконня існує. Крім того, той факт, що сучасним християнам потрібно каятися у гріхах, приймати святе Причастя, як символ очищення від гріха через Кров Христову, є незаперечним свідченням дієвості живого Божого Закону й сьогодні.

Про це у Новому Завіті говорив перед своєю смертю диякон Стефан: «Це той Мойсей… що в пустині на зборах був з Ангелом, який промовляв йому на Синайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати» (Дії 7:37, 38).  Давньогрецьке «дзо́нта», перекладене, як «живі», насправді – це активний дієприкметник теперішнього часу, тобто буквально «живущі», «ті, що продовжують жити». Перший християнський мученик Стефан свідчив через кілька років після вознесіння Христа, що слова Закону десяти Заповідей актуальні для нас і тепер. Виявляється, згідно із богонатхненним Словом, що Мойсей прийняв заповіді для того, «щоб їх нам [християнам] передати».